Як допомога малозабезпеченим дітям впливає на розвиток країни

Одними з чисельних жертв цієї війни стали діти. Страждають як ті, що виїхали за кордон та в безпечні регіони, так і ті, що залишилися в прифронтових чи окупованих містах. Діти не лише живуть у стані постійного стресу, та ще й не мають доступу до якісної освіти.

«Війна в Україні, як і всі війни, є кризою у сфері захисту дітей та прав дитини. Сьогодні в Україні освіта зазнає нападів. Повідомляється, що сотні шкіл по всій країні постраждали від важкої артилерії, авіаударів та застосування іншої вибухової зброї у населених пунктах, у той час як інші школи використовуються як інформаційні центри, притулки, центри постачання або у військових цілях – це в довгостроковій перспективі впливає на можливість повернення дітей до освіти. Дітям потрібно, щоб ця війна припинилася, адже вона ставить під загрозу їхнє майбутнє», – заявляє заступник виконавчого директора ЮНІСЕФ Омар Абді. 

Але руйнація учбових закладів – це не єдина освітня проблема, з якою стикаються діти України. Становище дітей у прифронтових регіонах, де немає повноцінного доступу до гуманітарної допомоги та існує регулярна загроза життю та здоров’ю, є надскладним. Особливо це стосується малозабезпечених сімей.

Багато людей під час війни втратили роботу, а також домівку та всі свої матеріальні надбання. До того ж вартість продуктів харчування, пального та інших товарів першої необхідності виросла в декілька разів. За відсутності належного рівня статків батьки не можуть забезпечити дітей всім необхідним – одягом та взуттям, іграшками та навіть продуктами, які потрібні для здорового повноцінного харчування. Не кажучи вже про дорогі гаджети та технологічні пристрої, без яких сьогодні неможливе навчання.

Коли всі ресурси направлені на збереження життя та здоров´я, а також забезпечення базових потреб, необхідність освіти та розвитку відходить на другий план.

Наразі одна з найскладніших ситуацій сьогодні у місті Нікополь Дніпропетровської області. За декілька кілометрів знаходиться окупований Енергодар, звідки постійно ведуться обстріли. Багато нікопольців виїхали у більш безпечні регіони, але у місті залишається ще чимало людей, серед яких також є малозабезпечені родини з дітьми.

БФ «Крила України» взяв під опіку Нікопольський ліцей №4. В учбовому закладі із 80 дітей початкових класів лише 20 мають змогу виходити на уроки онлайн. Інші 60 школярів не можуть вчитися через дефіцит технічного обладнання – 50 учнів взагалі не мають необхідної для навчання техніки, а 10 виходять на уроки з батьківських смартфонів (тобто, вчаться не регулярно, а лише тоді, коли хтось один з батьків вдома).

Лише 25% учнів-початківців ліцею отримують якісну освіту (наскільки це можливо в умовах війни). 75% залишається без важливих знань. Це дуже велика нерівність, і так не має бути, щоб лише чверть суспільства була освіченою. Адже саме на якісній освіті ґрунтується майбутнє держави: її розвиток, міжнародна репутація, економічний ріст та стабільність. Наслідками відсутності освіти будуть економічні збитки для країни в майбутньому, через 10-20 років всі сьогоднішні недоліки системи освіти відобразяться на українському суспільстві, його добробуті та процвітанні.

Головна проблема доступу до освіти дітей з малозабезпечених сімей – це брак необхідних технологічних пристроїв. І, на щастя, ця проблема вирішувана. Державні та регіональні органи влади, інституції системи освіти, виробники техніки, благодійні фонди – багато хто допомагає забезпечити дітей необхідним для навчання приладдям.

Але ця проблема завжди є актуальною, так як малозабезпечених родин дуже багато, а в одній такій сім’ї часто буває декілька дітей шкільного віку. Ми маємо розуміти, що саме в наших інтересах виховати освічену націю, адже сьогоднішнє підростаюче покоління буде будувати наше з вами майбутнє.